Якщо вам вдома вже не сила терпіти знущання чоловіка (дружини), що вас періодично б’є і принижує, то можете скористатися нижченаведеними порадами. Вони написані на основі багаторічного адвокатського досвіду надання правової допомоги у т.ч. жертвам сімейного насильства.

У разі значної небезпеки для життя і здоров’я та / або наявності волі “розірвати замкнуте коло” – просто тікайте від кривдника (-ці)! Якщо ж ще не готові…

Порада 1. Збирайте і фіксуйте докази.

Якщо ви жертва домашнього насильства, то вам потрібно збирати і фіксувати докази того як над вами знущаються. Це, якщо у вас їх ще не має! У випадку, коли у вас не має коштів та іншої можливості встановити в квартирі / будинку приховані камери, то зафіксувати випадки знущань ви можете, якщо заручитеся підтримкою когось зі своїх рідних, друзів, знайомих чи сусідів. Саме хтось із них може не лише стати випадковим свідком як вас вдарив чоловік (вдарила дружина), але й у подальшому за потреби дати свідчення про наявність таких фактів.

Іншим варіантом не втратити докази знущань може бути відзняте відео навіть на камеру вашого смартфону, айфону чи мобільного. Таке відео може непомітно для кривдника на телефон відзняти навіть хтось з дітей.

Тож, маючи відеодокази та / або свідчення свідків побиття ви, навіть якщо «друга половина» багата і впливова, можете домогтися припинення знущань і її покарання.

Порада 2. Повідомте про знущання.

Вас б’ють, катують, принижують, а ви й далі це терпите, думаючи «б’є, то значить любить»!? Такі думки – самообман. Вас битимуть і далі доти, доки ви не змусите кривдника / кривдницю припинити подібне ставлення.

Єдиний спосіб, який дозволить вирішити цю проблему, це поскаржитися на такі дії. Зокрема, відразу після побиття чи під час його вчинення викликавши поліцію. Поліцейські не лише повинні припинити побиття, якщо воно триває, але й поспілкуватись з вами (наприклад, прийняти заяву, відібрати письмові пояснення), відібрати пояснення від домашнього «ката», сусідів та ін. можливих очевидців знущань. Після цього вас мають відразу направити на медогляд, щоб по його результатам було встановлено характер і ступінь отриманих ушкоджень.

Якщо поліція бездіє чи додому патрульних ви викликати не наважилися, то до лікарів можете звернутися на огляд самостійно. Або можете після отримання побоїв піти в поліцію і повідомити про знущання та просити направити на огляд лікарем. Крім того, у разі бездіяльності поліцейських можете написати скаргу прокурору і йти до нього на прийом, просячи направити на судмедекспертизу.

Порада 3. Залишатися один на один з агресором – небезпечно.

У випадку, коли ви повідомили поліцію / прокуратуру про факти побиття, то далі залишатися один на один з кривдником (-цею) дуже небезпечно. Звичайно, що в подібному випадку це не менш небезпечно як було раніше, але часто агресивні по характеру люди після надходження на них скарг починають ще жорстокіше поводитися зі своєю жертвою. Тому, рекомендую вам попросити когось із близьких людей чи друзів (якщо це можливо) пожити разом із вами. Тоді ви з агресором (-кою) скоріше за все не будете залишатися один на один. Іншим виходом із подібної ситуації буде окреме проживання якийсь час подалі від такої людини (з батьками, в соціальному центрі, у друзів, в окремому житлі). Звичайно, ідеально, якщо ви виселите із квартири того, хто вас б’є, щоб не вишукали житло, а агресор (-ка). Проте, так не завжди виходить. Тому, в кожній конкретній ситуації доведеться самостійно приймати рішення. При цьому, коли вам тяжко самостійно прийняти якесь рішення, то ви можете скористатися професійною допомогою юристів та психологів. Так, наприклад, у м. Рівному отримати психологічну допомогу жінки – жертви домашнього насильства можуть в ЦПГІ «Чайка».

А знайти адвоката для отримання більш детальних порад в конкретній ситуації ви можете через Єдиний реєстр адвокатів України або звернувшись по допомогу до адвокатів, які приймають участь в супроводі цього Порталу.

Звичайно вищенаведені поради – не панацея, але вони можуть зорієнтувати в тому: бути й надалі «грушою для биття» чи змінити своє життя і ставлення до себе «другої половини».

Автор допису: Микола Глотов

Advertisements